Майже державний. Що буде з Приватбанком

Останні кілька років Україна намагається зменшити частку держави в банківському секторі, але за іронією долі присутність держави в банківському секторі в недалекому майбутньому може досягти рекордних 60%.

Повідомляє ukr.media

На порядку денному — націоналізація найбільшого комерційного банку України — Приватбанку. І що б не говорили прес-служба і топ-менеджери банку, це дійсно так — акціонери вже готові попрощатися зі своїм дітищем.

Форсує процес націоналізації НБУ за підтримки Адміністрації президента і МВФ. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман поки проти.

З хорошого: недружнього поглинання банку не передбачається, і вкладникам можна не переживати за свої заощадження.
Більше ніж чутки
Головний ньюзмейкер тижня — Приватбанк. Чутки про те, що банк, клієнтами якого є половина населення країни, може бути націоналізований, заповнили стрічки соціальних мереж і ЗМІ.

Банк переживає такий інформаційний шторм не вперше. З тих пір як зіпсувалися відносини групи «Приват» з президентом на початку 2015 року, чутки то затихали, то знову з’являлися.

З ініціативи, яка виходила з АП, Нацбанк ще в 2015 році став прораховувати варіанти націоналізації. Регулятор під різними приводами відправляв в Приватбанк перевірки, щоб оцінити технічні можливості введення тимчасової адміністрації. Фонд гарантування відправляв делегації на Кіпр для вивчення їх досвіду порятунку банків.

Якщо раніше можливість націоналізації, здавалося б, мала політичні відтінки, то після появи на світ останньої версії меморандуму України з МВФ стало зрозуміло, що вирішення проблеми Приватбанку — це не тільки політична воля влади, а й вимога міжнародних кредиторів.
Разом з тим стало зрозуміло, що невиконання банком програми докапіталізації несе в собі системні ризики для всієї економіки. НБУ ще кілька місяців тому дав зрозуміти, що для системного банку при невиконанні програми докапіталізації виходом може бути націоналізація.

Однак крім бажання зовнішніх кредиторів і влади, потрібно було отримати згоду акціонерів, у яких не було бажання розлучатися з банком, до недавнього часу.
Ще на початку тижня шанси Приватбанку стати державним були більше, ніж зараз.

Після довгих місяців напружених переговорів сторони все-таки знайшли компромісне рішення. За інформацією джерел, Ігор Коломойський та інші акціонери погодилися передати банк державі після 20 грудня.

Втім, для націоналізації установи цього виявилося недостатньо. 14 грудня пізно ввечері відбулася зустріч в АП, на якій прем’єр-міністр Володимир Гройсман висловився проти такого сценарію. І тепер вже складно сказати, чи буде націоналізований банк до кінця року. Без згоди прем’єра цього зробити не можна.

За словами співрозмовників, близьких до акціонерів, не виключено, що на позицію Гройсмана вплинув інший акціонер — Геннадій Боголюбов, який до цього вважався неактивною стороною переговорів.

У будь-якому випадку позиція прем’єр-міністра виглядає переконливою, так як це може бути абсолютно не той випадок, коли вирішити проблему Приватбанку раніше буде краще і дешевше, навіть якщо того вимагає МВФ.
Докапіталізація нездійсненна
Недружній сценарій поглинання банку ніс в собі колосальні ризики як для економіки, так і для самої влади.
На ринку давно ходили чутки про те, що структура активів банку вибудувана таким чином, що в разі силового сценарію держава, зайшовши в банк, не отримає нічого, крім величезних зобов’язань перед вкладниками і кредиторами.

У той же час було зрозуміло, що масштаб проблем в Приватбанку серйозний, і виконати вимоги НБУ в умовах нинішньої макроекономічної ситуації банку буде досить складно. Більш того, виникало питання, чи збирався банк взагалі виконувати програму докапіталізації, як того вимагав НБУ.
«Приватбанк є єдиним з великих банків, який до цих пір навіть не почав рекапіталізацію і приведення свого кредитного портфеля в порядок», — підкреслює фінансовий аналітик Іван Угляниця.

У самому банку неодноразово заявляли, що програму виконують, але в той же час не згодні з оцінками щодо докапіталізації, які їм виставляв регулятор.

НБУ постійно говорить про те, що верифікація (перевірка) виконання програми докапіталізації триває і закінчиться до кінця 2016 року. В реальності ж НБУ прекрасно розуміє, з чим має справу.

Так, на одному із засідань фінансового комітету парламенту Валерія Гонтарєва оголосила, що НБУ хоче від Приватбанку. Тоді один з народних депутатів, вислухавши побажання регулятора, задав риторичне питання: «Чи захоче Коломойський з не зовсім чесної і багатої людини перетворитися в чесну, але бідну?».

Можливо, так би і сталося, якби акціонери виконали вимоги регулятора.
Банкіри на ринку були впевнені, що цифри, які банк показує в своїй звітності, часто є «фінансовою творчістю».
«Підмалюванням» нормативів займалася більшість банків України, але у випадку з Приватбанком, який є одним з трьох.

У банку завжди воліли відсилати журналістів до звітності, складеній відповідно до вимог МСФЗ, виходячи з якої частка кредитів пов’язаним особам в портфелі банку становила до 10%. Ринок же називав інший показник — 80%.

Список основних позичальників банку, який недавно став суспільним надбанням завдяки публікації BNE, ще раз доводить, що ринок, скоріше, правий у своїх припущеннях. Маючи бажання і хороших юристів, можна легко обдурити аудиторів. Більш того, кредити часто видавалися з сумнівними заставами.

Для розуміння масштабів проблеми: кредитний портфель банку складає більше 180 млрд грн.
Крім того, що нинішня криза не могла не відбитися на якості кредитного портфеля банку, ще однією проблемою на ринку називають банальне виведення коштів.

Це категорично заперечують в банку, але ніхто з його представників так і не дав логічного пояснення з приводу операцій з фіктивними імпортними контрактами, які відбувалися в 2014 році.

В цілому, в Приватбанку «діра» становить близько 100 млрд грн, про що недавно натякнув НБУ.
За підрахунками Угляниці, на даному етапі банку необхідно дорезервувати близько 40 млрд грн, тобто додати їх до тих резервів, які вже створені. Зараз у банку зарезервовано близько 30 млрд грн.

Ще близько 15 млрд грн необхідно, щоб привести капітал банку до позитивного значення, і ще близько 10 млрд грн, щоб підняти капітал приблизно до 4-5% адекватності.

«Загальна потреба в капіталі становить близько 65 млрд грн, з яких близько 25 млрд грн -» живими «грошима», — вважає Угляніца.
Якщо ж говорити про погашення частини портфеля, то мова йде про більшу суму — близько 80 млрд грн. При цьому існуючі резерви не повинні розформовуватися, і якість портфеля не повинна погіршуватися.

Тобто поки багато олігархів розлучалися зі своїми банками, попередньо вивівши з них десятки мільярдів гривень і отримавши можливість не гасити «інсайдерські» кредити, які опинилися в розпорядженні Фонду гарантування вкладів, групі «Приват» пропонується влити в свій банк 100 млрд грн протягом двох років.

«Знаючи групу» Приват «, це здається не дуже реалістичним завданням», — зазначає народний депутат з БПП.

Чи буде націоналізація

Зараз корпоративний портфель банку ще якось обслуговується, хоч і з помітним субсидуванням власного бізнесу.
Якщо «приватівці» в разі націоналізації банку візьмуть приклад інших екс-власників банків, і 90% портфеля стануть проблемними, держава дуже довго буде друкувати гроші.

З огляду на попередній досвід входжень держави в капітал банків, здатності юристів «Привату» і характ

ер акціонерів банку, складно уявити, що вся затія з націоналізацією виявиться вигідною. До сих пір невідомо, що змусило Коломойського «здатися».

З іншого боку, в Приватбанку дійсно є істотні проблеми, які рано чи пізно треба буде вирішувати.
Нинішній інформаційний фон болісно позначається на ліквідності банку. Хоча банк декларує, що 80% депозитів є терміновими, не варто забувати про гроші на поточних рахунках.

З огляду на, що протягом усього тижня від різних чиновників, депутатів та інших представників влади надходили непублічні поради забирати кошти з банку, ситуація здається малоприємною.
Як мінімум з наповненням банкоматів в Києві в ці дні у банку вже спостерігаються проблеми.

«Оптимальний варіант для країни — в разі наявності дірки в балансі акціонери Приватбанку знайдуть гроші і не перекладатимуть свої турботи на НБУ і уряд», — зазначає член УТФА Віталій Шапран.

Виходячи з позиції Гройсмана, такий сценарій виключати не можна. Можливо, для банку буде переглянута програма докапіталізації і будуть продовжені її терміни. Однак з огляду на якій стадії знаходиться процес, цей сценарій здається малоймовірним.

«Другим по оптимальності можна вважати сценарій дружньої націоналізації, коли в один день Приватбанк стає державним з часткою держави від 60%, а нинішні акціонери визнають борги за інсайдерськими кредитами і не чинять опір їх поверненню або реструктуризації», — говорить Шапран.
Це зараз найбільш ймовірний варіант.

«Ідею силової націоналізації можуть підтримувати ті, хто або не розуміють, що таке» Приват «, або ніколи не працювали в банках. З точки зору ризиків для нашої економіки ідею насильницької націоналізації вважаю абсолютно неприйнятною», — додає Шапран.

Головний позитив для мільйонної армії клієнтів банку полягає в тому, що силовий сценарій вже не розглядають жодна зі сторін.

Be the first to comment on "Майже державний. Що буде з Приватбанком"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*